Міністерство освіти вже спростувало чутки про те, що не всі українські учні цього року зможуть перейти до 10 – 11 класів. Але в Україні планують запровадити реформу старшої школи до 2027 року. То ж коли почнуть трансформувати школи?

Доктор економічних наук, доцент, професор кафедри педагогіки, психології та менеджменту Олег Клокар розповість про сутність цієї реформи та про те, які ж проблеми та перспективи чекають учнів.

Характеристика сутності та мети скорочення

Нова реформа передбачає процес поділу шкіл на три групи за західним зразком, метою якого є відокремити молодшу, середню і старшу школи один від одного. Таким чином школи поділяться на:

• початкові (1-4 класи);
• гімназії (5-9 класи);
• ліцеї (10-12 класи).

Сьогодні в Україні необхідність мати вищу освіту стала для людей “панічним трендом”. Проте,варто замислитись над тим, чи реалізується потім ця людина у своїй спеціальності, адже як ми знаємо, зараз величезна кількість випускників після закінчення навчання йдуть працювати у сферах, ніяк не пов’язаних зі своєю спеціальністю.

Тож метою даної реформи є вирівняти цю ситуацію та наситити ринок праці в майбутньому профтехспеціалістами, спеціалістами, придатними для роботи в фаховій передвищій освіті і так далі. У свою чергу ті діти, батьки яких бачать, що вони мають певні успіхи в навчанні, будуть вступати в ті заклади освіти, які зможуть забезпечити ту чи іншу профільність.

Характеристика принципів скорочення

1. Принцип державотворення.

Діяльність усіх ланок закладів загальної середньої освіти спрямовується на утвердження і розвиток державності України.

2. Принцип науковості.

Передбачає врахування під час організації освітнього процесу досягнень педагогіки, психології, методик викладання навчальних предметів, фізіології, гігієни, кібернетики та інших наук.

3. Принцип демократизації.

Полягає в тому, що при вирішенні проблем діяльності закладу керівник має зважати на думку членів педагогічного колективу, батьківської громадськості та учнівського колективу, систематично звітувати про свою роботу перед колективом працівників школи.

4. Принцип гуманізації.

Потребує налагодження гуманних стосунків у ланках взаємовідносин: дирекція-учителі, учні, батьки; учителі-учні, батьки; учителі-учителі; учні-учні; учнівське самоврядування-рядові вихованці; батьки-діти.

5. Принцип цілеспрямованості.

Передбачає постановку перед педагогічним і учнівським колективом близької, середньої й далекої перспектив, розв’язання конкретних завдань для їх досягнення.

6. Принцип плановості.

Потребує чіткого перспективного і щоденного планування усіх напрямів освітньої, організаційно-господарської діяльності закладу ЗСО з урахування його умов та можливостей.

7. Принцип компетентності.

Усі педагогічні та інші працівники закладу повинні мати високий рівень професійної підготовки, сумлінно виконувати службові обов’язки.

8. Принцип оптимізації.

Полягає у створенні в закладі належних умов для забезпечення його працівникам можливостей для ефективної діяльності.

9. Принцип ініціативи й активності.

Передбачає наявність цих якостей у керівництва закладу та створення умов для творчих пошуків усіма педагогами.

10. Принцип об’єктивності в оцінці виконання працівниками ЗЗСО своїх обов'язків.

Полягає у систематичному контролі за діяльністю працівників закладу, об’єктивній оцінка її результатів, гласності і врахування думки педагогічного колективу.

11. Принцип поєднання колегіальності з персональною відповідальністю.

Керівник ЗЗСО несе повну відповідальність за освітній процес перед державними органами, але перед прийняттям важливих рішень з питань діяльності ЗЗСО зобов’язаний ураховувати думку членів колективу.

Проблеми нинішньої української старшої школи з наукової точки зору:

• однакові профілі навчання в школах, що розташовані поруч;
• рішення про профіль навчання ухвалюють з огляду на забезпечення педнавантаження вчителів, а не запитів учнів та їх батьків;
• ігнорування потреб меншості в ухваленні рішення щодо профілю навчання;
• небажання засновників створювати ефективну мережу класів у старшій школі;
• кадрові проблеми старшої профільної школи;
• недостатня матеріально-технічна база закладів освіти;
• нерозуміння батьками суті профільного навчання для подальшого життя дітей;
• культ вищої освіти в Україні;
• неефективне використання фінансів на забезпечення неефективної мережі закладів освіти.

Стратегічні напрями державної політики у сфері ЗСО

1. Реформування системи освіти, в основу якої покладатиметься принцип пріоритетності людини.
2. Оновлення згідно з вимогами часу нормативної бази системи освіти.
3. Модернізація структури, змісту та організації освіти на засадах компетентнісного підходу.
4. Створення та забезпечення можливості для реалізації різноманітних освітніх моделей.
5. Побудова ефективної системи національного виховання, розвитку і соціалізації дітей.
6. Забезпечення доступності та безперервності освіти протягом усього життя.
7. Формування безпечного освітнього середовища, екологізації освіти.
8. Розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті.
9. Інформатизація освіти, вдосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки.
10. Забезпечення проведення національного моніторингу системи освіти.
11. Підвищення соціального статусу педагогічних працівників.
12. Створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти.

Для того, щоб дізнатись більше про те, як навчатимуться 10-11 класи переходьте за посиланням та дивіться виступ Олега Клокара на педагогічній раді “Правильне завершення освітнього процесу – запорука успішного старту нового навчального року” — https://vseosvita.ua/conference/9